З любов'ю до тебе моє рідне село !


Коротко, але змістовно про історію і символіку свого села сказала Требухівська поетеса Надія Тимофіївна Кольцова у своєму вірші

Требове село. 
В сяйві зоряного неба народилась мрія в Треба 
Збудувать собі оселю, влаштувать нове житло. 
Мрія зоряна здійснилась і на світ благословилось 
У лісах під Броварами наше Требухів село. 
З Горочан і Маковію із Шелухи, попри мрію, 
Починалась Україна на початку всіх віків… 
Дьоготь гнали, хліб збирали, з ворогами воювали, 
Щиро богові молились за майбутнє дітлахів. 
Промайнули вже століття. Бурі, війни, лихоліття… 
Зникли ліс, олені, острів, зникла Стариця - ріка. 
Та не зникли Горочани, Маковій і їхні чари, 
Требухівці роботящі й до села любов палка. 
На гербі села злилися і на вік переплелися 
Церква, олень, сонце й небо, і пшениця золота. 
Тут уся моя родина і кохана Україна, 
І коріння і насіння і найкращії літа.

Твоє село - твій дім, вулиці села - твоє подвір'я. Докажи що ти хазяїн цього чудового села.
Рідний край 
«Стан довкілля того чи іншого краю завжди багато в чому залежав від способу життя й господарювання його людей. Рідна природа входить в нашу душу, як колиска буття, як чисте джерело, з якого ми вперше напилися живої води, з якого ми взяли й радісне пробудження далеким ранком нашого дитинства, й чудову мелодію рідної пісні, й казку…, й думи про життя народу. Природа рідного краю: верба над тихим ставком, тополя над шляхом…, запашний луг, жовте пшеничне поле все це не просто середовище, в якому росте, зводиться на ноги й робить перші кроки по Землі маленька людина – це тисячі найтонших коренів, що беруть і несуть життєдайні соки до гілок і листя, й розквітає могутнє дерево – людина». 
В.О. Сухомлинський 
видатний український педагог

Щастя.
Занапастити природу не можна.
Можна лише загинути разом із нею. 
Природу знищити легко, відновити неможливо. 
Щастя – це бути з природою, бачити її, розмовляти з нею.

Патріарх Московський і всія Русі Алєксій.
Comments